Барикади на вул. Грушевського вул.Грушевського , 1

Ухвалення Верховною Радою 16 січня 2014 року “диктаторських законів” змінило хід Революції Гідності. По суті ці закони трактували участь громадян у мирному протесті як правопорушення, в деяких випадках – кримінальне. За задумом влади, ці закони мали розв’язати силовикам руки для остаточного придушення протесту, санкціонувати переслідування майданівців. Заборона носити камуфляжний одяг та будь-які шеврони, вдягати на мітингах маски, медичні пов’язки чи каски, їздити  колонами понад п’ять авто і ще низка абсурдних заборон – все це сприяло радикалізації протесту. 

19 січня після ранкового віча на Майдані протестувальники вирушили через Європейську площу до Верховної Ради, з метою продовжити протест під її стінами. На вулиці Михайла Грушевського шлях їм перекрили загони міліції. Скоро штурханина між сторонами переросла у силові сутички, а до кінця дня це вже було силове протистояння із застосуванням міліцією світлошумових гранат, пострілами по протестувальниках ґумовими кулями, “коктейлів Молотова”. Було застосовано водомет, хоч закон забороняє це при мінусовій температурі повітря. 

Протестувальники використовували бруківку, ті ж “коктейлі Молотова”, піротехнічні засоби. Щоб стримати наступ силовиків, майданівці утворили лінію вогняної завіси – найкраще для цього підходили автомобільні ґумові шини, які двали густий їдкий дим. 

В той же час відбувалось зведення нових барикад на вулиці Грушевського, що формували кілька ліній оборони: перша лінія була побудована між Парламентською бібліотекою та Гуманітарним корпусом Національної академії наук України (НАНУ) (вул. Грушевського, 4) та повністю перекривала вулицю; дві коротші барикади частково перегороджували проїжджу частину вулиці та тротуар поруч з центральним входом до Гуманітарного корпусу НАНУ, де розташувався оперативний медичний пункт. Пізніше з’явилася ще одна лінія оборони поруч з колонадою стадіону «Динамо» у безпосередній близькості до місця сутичок.

Під час протистоянь вже в перші дні сотні майданівців зазнали поранень. Онією із найперших жертв став львівський сейсмолог Юрій Вербицький. У ніч на 21 січня він був викрадений з лікарні, куди потрапив після поранення на вул. Грушевського, та закатований наподалік Києва. Зранку 22 січня після чергового перемир’я спецпідрозділ “Беркут” несподівано перейшов у наступ. Цього дня смертельно поранено учасників протесту: вірменина Сергія Нігояна, білоруса Михайла Жизневського та українця Романа Сеника. 

Увечері 18 лютого 2014 при штурмі Майдану силовики захопили барикаду на Грушевського та частково розібрали для проїзду бронетранспортерів. 

Експонати:

1. Саморобна вибухова зброя «Бімба». З фондів Національного музею Революції Гідності. 
2. Каска Романа Ратушного. З фондів Національного музею Революції Гідності.