https://ar.maidanmuseum.org/wp-content/uploads/2023/10/znimok-ekrana-2023-10-20-o-12.44.54.png
https://ar.maidanmuseum.org/wp-content/uploads/2023/10/22-scaled.jpg

Барикада Львівська Брама алея Героїв Небесної Сотні, 1

Спочатку ця барикада називалась «Перша барикада» (або Барикада № 1) – оскільки її почали споруджувати найпершою. Так назвали і сотню Самооборони, відповідальну за чатування на ній – Перша сотня. А оскільки в цю сотню увійшли протестувальники зі Львівщини, невдовзі сотня отримала ще одну назву: Львівська сотня, а барикада, відповідно, – Львівська брама.  

У ніч на 11 грудня 2013 року, коли відбулася спроба силового розгону Майдану, барикаду «Львівська брама» було майже цілковито знищено бійцями «Беркуту» й тітушками. Наступ почався о першій годині ночі з боку вулиці Інститутської та Європейської площі. Але завдяки швидкій мобілізації через соцмережах тисячі киян посеред ночі прибули на допомогу майданівцям. Вперше за сотні років після татарської навали людей на оборону скликали також дзвони Михайлівського Золотоверхого монастиря. Спецпризначенці та внутрішні війська змушені були відступити. Ввечері того дня протестувальники відбудували барикаду. 

18 лютого 2014 року, під час спроби знищення Майдану, барикаду «Львівська брама» зруйнували силовики. Штурм розпочався близько 20-ї години, для пробиття лінії оборони Майдану влада використала бронетранспортери, проте їх атаку відбили “коктейлями Молотова”. Все ж протестувальників відтіснили з боку Європейської площі та вулиці Інститутської і лінія протистоянь зупинилась неподалік сцени на майдані Незалежності. Дві доби тривало запекле протистояння, територія, де стояла барикада, перебувала під контролем силовиків.

Протестувальники пішли в контрнаступ 20 лютого під час наступу вулицею Інститутською. Того дня поблизу зруйнованої «Львівської брами» загинули протестувальники Леонід Полянський, Георгій Арутюнян, Олександр Балюк, Богдан Вайда, Андрій Саєнко. Серед загиблих того дня – майданівці, які раніше чатували на «Львівській брамі»: Роман Точин, Володимир Жеребний, Олег Ушневич.

Після завершення Революції Гідності частково відновлена барикада, як і значна частина вуличного простору в центрі столиці, надовго стала місцем пам’яті і жалоби.

Експонати:

  1. Обладунок металевий саморобний із художнім розписом. Автор Анатолій Слойко. З фондів Національного музею Революції Гідності. 
  2. Обладунок саморобний із художнім розписом. З фондів Національного музею Революції Гідності.



Як це було...

11 грудня 2013 року відбулась перша спроба режиму Януковича ліквідувати наметове містечко Євромайдану. Спецпідрозділ «Беркут» та солдати внутрішніх військ цієї ночі пішли штурмом на мирних протестувальників. Відео ЕспресоTV

Спогад від учасника подій:

Соня Кошкіна

журналістка

Чорні шоломи “Беркута” й Внутрішніх військ створювали чіткі асоціації з нечистою силою, яка з усіх боків налетіла на світле коло площі. Надривний дзвін із Михайлівського собору посилював це враження. В усіх була одна думка – вистояти до ранку, тільки би протриматися. До перших півнів. І хоча ніяких півнів у центрі міста, зрозуміло, не було, перелом у протистоянні настав рано-вранці, саме у той час, коли – за всіма законами жанру – нечиста сила втрачає свою владу.



Записатись на екскурсію



    Контакти

    Національний Музей Революції Гідності, Київ, 01015, вулиця Лаврська, 9, корпус 20

    +38 044 229 40 13 maidanmuseum@gmail.com

    Наші соцмережі:

    «Terra Dignitas AR»

    Є першою спробою «оживити» київський Майдан 2013–2014 років та відтворити образ і дух історичних подій Революції Гідності засобами доповненої реальності.

    Нам важлива Ваша думка. Ми потребуємо чути від вас і добре слово, і конструктивні зауваги. Це сприяє вдосконаленню нашої роботи.

    залишити відгук